Блакитний мед до уст прилип
Душа — метелик колекційний
Приколена натхненням до небес

Антени… ах! цікаво… ах!
Блукав і там над містом місяць
І до піщаних берегів
Тріпотно кораблі тяглися
А в щоглах кублився
Уламок бурі

Але не бігали тоді за гармонійними
Синтезами
Не музиканили повітря
Аероплани
Лишень увечері шуліка
Кружляв вгорі
А біля нього метушились
Тендітні ластівки
Що потім крапками сідали
На височінь
Антени… ах! цікаво… ах!
Душа — метелик колекційний —
Летить ще далі, в міжпланеття
Вже пролетіла спогад, другий
На третім раптом розп’ялась…
Чоло прострілене не жалом
Веселки-бджілки
А журбою
…Та горілиць вона лежить
Одну лиш мить
А потім знов біжить, біжить
Біжить
Покуштувати мед
Блакитний мед…