Хвилі

Коли настає ніч
Ти дивишся в далечінь
Сонце сідає в океан
Вдалині видніється Іспанія
Ти дивишся на хмари
Що пливуть і котяться на північ
А ось і хвилі
Що формуються та спотворюються

Вітер б'є в очі
Кольори змішуються
Ти навіть забуваєш, де знаходишся
Тобі спекотно і ти замислюєшся
Ти думаєш про життя
Життя проходить
І воно класне
Обличчя й образи повертаються у твою пам’ять
Ти дивишся на блакитні хвилі
Що розбиваються об обрій
І думаєш про тих, хто повертається і хто йде

Завжди обличчя
Завжди образ
Всі спогади
Повертаються у твою пам'ять
Ти думаєш про тих, кого любиш:
Про своїх друзів, про свою любов
Які пішли в інше життя
Але вони живуть у твоїй голові
Неначе міраж
У тебе залишився лише образ
Ніч настала, і ось помаранчевий місяць з'являється на горизонті
На краю океану
А потім, всупереч усьому
Ти піднімаєш очі і бачиш перед собою
Зірку, що падає

Ти кажеш собі, що теж йдеш своїм шляхом
І повернешся сюди
Якщо одного разу заблукаєш
У надрах життя
Одна хвиля деформується
Інша утворюється –
Так проходить життя
А вода продовжує свій шлях
І життя класне