[Інтро]
(Ла, да, да, да)
(Ла, да, да, да, да)
(Ла, да, да, да, ла, да, да, ла)
(Ла, да, да, да)
(Ла, да, да, да, да, да, да)
(Ла, да, да, да, ла, да, даа, ла-а-а-а-а-а-а-а)

[Куплет 1]
Настає кульмінація історії
Що дає мету демонам та янголам
Вони літають навкруги, поки ми ходимо по землі
Та формують наші емоції собі на втіху

[Куплет]
Мені холодно, ти чуєш?
Я полечу без надії, без страху
Та земля насміхається з моїх крил
Падаючи, співатиму
Падаючи, співатиму

[Куплет 2]
Ми всього лиш острів нелітаючих птахів
Знаходимо свою цінність в народженні дітей і такому іншому
Вишиковуємо свої домівки вздовж звивистих доріг
І думаємо, що нам важко живеться
Вибираємо співати пісні
Нагадуючи собі про те, на що всім байдуже
І якщо чесно, ми, мабуть
Зараз більш схильні до самогубства, аніж будь-коли раніше
Якщо ти вирішиш жити, дотримуючись
Того, що здається тобі правильним чи неправильним
Повір, ти почнеш бажати, аби це був сон
Твої ридання закрадуться до твоєї голови й ти заплачеш
Та якщо щоранку ми прокидаємось
І вирішуємо, у що віримо
Ми можемо розібрати власні серця
І світло дасть нам волю
[Приспів]
Мені холодно, ти чуєш?
Я полечу без надії, без страху
Та земля насміхається з моїх крил
Падаючи, співатиму, падаючи...
Мені холодно, ти чуєш?
Я полечу без надії, без страху
Та земля насміхається з моїх крил
Падаючи, співатиму, падаючи...

[Куплет 3]
Як прикро і так принизливо:
Ми гаємо Його час, поки час минає
І небо плаче, поки світло згасає
А він чекає — о, так терпляче, —
Поки ми повторюємо однакову рутину на догоду власному комфорту
Та прошу, не думай, чому ти не можеш заснути ввечері
І прошу, не не бійся того, що насправді думає твоя душа
Твоїй душі відоме добро та зло, твоя душа знає обидві сторони
І зараз тобі час обрати битву
І я присягаюся тобі, це — моя
(Я присягаюся тобі, це — моя)