Чи коли хто-небудь бачив
З неба як паде зоря?
Я подумав: небо плаче
А вона – його сльоза
Ти підеш на захід сонця
Ти побачиш ночі тінь
І під небом – тим, що плаче
І під небом – тим, що плаче
Я почую голос твій
Я почую голос твій
Я почую голос твій
Я

Залишаються на небі
Ці сльозинки і завжди
Будуть люди їх шукати
Як шукали я і ти
І багато їх знайдеться
Серед них буде моя
Тільки небо далі плаче
Впаде ще одна сльоза і
Я почую голос твій
Я почую голос твій
Я почую голос твій
Я
Я почую голос твій
Я почую голос твій
Я почую голос твій
Я